Тема “Пауза. Мистецтво. Народження у прекрасному”
Самопізнання
Людину з дитинства хвилює питання про те, ким вона є і намагається розібратися в собі, у своєму внутрішньому світі. І це вже процес самопізнання. Не просто споглядання себе, а й спостереження над вчинками, думками з метою їх вдосконалення, тобто. йде внутрішня робота з себе.
Кожна людина — це окремий світ із безліччю загадок. Складно осягнути зовнішній світ, але так само непросто пізнати внутрішній світ людини.
Процес цей поступовий. Відкриваючи одну якусь частину, поступово людина дізнається ще щось нове.
Для того, щоб усвідомлювати себе, необхідно розуміти, що рухає вчинками, якими є внутрішні мотиви. Причому оцінка має бути об’єктивною.
На кожному етапі самопізнання людина змінює себе, змінює своє ставлення до життя. Він відкриває у собі все нові й нові сторони, нові можливості, про які раніше не здогадувався.
Щоб займатися самопізнанням, людина повинна мати не лише бажання, а й дізнатися, які існують способи самопізнання. Це може бути релігія, філософія, психологія, різні медитативні техніки чи тілесні. Важливо розуміти, якого результату призводить той чи інший спосіб пізнання себе.
Людина повинна постійно розвиватися і це одна з найважливіших умов пізнання себе.
У процесі пізнання важливо не принижувати свої якості, але й не перебільшувати їх. Саме твереза оцінка та прийняття себе таким, як є є запорукою для правильного розвитку особистості. В іншому випадку можуть проявитися зарозумілість, самовпевненість або навпаки боязкість, замкнутість, сором’язливість. Ці якості стануть непереборним бар’єром на шляху самовдосконалення.
Багато філософів високо цінували самопізнання. Так Сократ говорив про те, що воно є основою будь-якої чесноти. Лессінг та Кант стверджували, що це початок і центр людської мудрості. Гете писав: “Як можна пізнати самого себе? Завдяки спогляданню це взагалі неможливо, воно можливе тільки за допомогою дії. Намагайся виконати свій обов’язок – і тоді ти дізнаєшся, що в тобі укладено”.
Людина завжди прагне бачити. У кожному закладено величезний творчий потенціал та безмежні можливості для реалізації. Людина створює щось нове, змінює навколишній світ, тобто. безперервно зростає і змінюється сам. І, звісно, пошук нових ідей, оригінальних рішень — це прояви безперервного пошуку себе, самопізнання та особистісного зростання.
Творче мислення це ключ до успіху практично у всіх сферах життя. Уміння мислити нестандартно відриває широкі можливості самореалізації.
Вам здається, що творчі здібності – це лише вміння малювати, складати вірші чи музику. Але це не так, тому що від ступеня розвитку творчих здібностей багато в чому залежить сприйняття світу і те, як ви себе в ньому відчуваєте. Чим менше розвинені в людині ці здібності, тим більше він схильний до самоїдства, постійного невдоволення собою та оточуючими. Він сам підсвідомо створює бар’єри для досягнення поставлених завдань, боїться мислити масштабніше і реалізовувати сміливі ідеї.
На думку багатьох психологів, головною перешкодою розкриття творчого потенціалу людини є стрес. Тому, перш ніж взятися за посилену роботу з розвитку творчих здібностей, потрібно… розслабитися. У цьому чудово допомагають медитативні практики, а також різні прийоми реклаксації та аутотренінгу.
Таким чином можна відійти від звичних розумових стереотипів та звільнити місце для нових ідей та можливостей.
Для творчості потрібна певна дистанція (відстороненість від проблеми). Про це писав ще Г.Уоллес у 1926 році. Він виділив чотири стадії творчого мислення:
1. Підготовка – формулювання задачі; спроби її розв’язання.
2. Інкубація – тимчасове відволікання від завдання.
3. Осяяння – поява інтуїтивного рішення.
4. Перевірка – випробування та/або реалізація рішення.
Тому можна сказати, що одним із ключів до розкриття творчих здібностей є регулярна практика медитації.
Чим ще можна допомогти розкритися вашому безмежному творчому потенціалу?
Не менш важливою є робота з обмежуючими переконаннями. Погодьтеся, оригінальні ідеї не поспішають спадати на думку, де крутяться думки на кшталт: “Я сама посередність”, “Куди мені…”, “А що подумають інші?” і т.д.
Тому необхідно працювати над образом свого мислення. У цьому можуть допомогти афірмації (піймали обмежуюче переконання — тут же кажіть собі натомість щось позитивне), психотерапія (можна попрацювати з причинами бар’єрів, які ми собі виставляємо), коучинг (формуємо стратегію мислення переможця) тощо.
Ще однією важливою деталлю у розвитку творчих здібностей є готовність прийняти нову ідею у час дня й ночі.
Для цього завжди потрібно мати під рукою папір та олівець (нові думки можуть відвідати вас у найнесподіваніших місцях!).
Тренінги креативності
Там можна навчитися спеціальним прийомам генерування творчих ідей, способам швидко отримувати доступ до творчих ресурсів, працювати з блоками та обмеженнями. Незважаючи на те, що фахівці працюють у різних підходах і застосовують різні техніки, перерахуємо найчастіше зустрічаються підходи та методики
• Мозковий штурм. Автором цього методу є Алекс Осборн. Основний принцип методу у тому, щоб розвести у часі генерацію ідеї та її критику. Кожен учасник висуває будь-які, найбожевільніші ідеї, інші намагаються їх розвивати, а аналіз отриманих рішень проводиться пізніше. Мозковий штурм може також проводитися письмово (брейнрайтинг), коли ідеї записуються на аркуші паперу, який учасники передають один одному, вносячи нові міркування.
• Ментальні карти (Тоні Бьюзен). На думку автора, креативність тісно пов’язані з пам’яттю, отже, зміцнення пам’яті дозволяє розвивати творчі здібності. У центр аркуша поміщається ключове поняття, проте асоціації, гідні запам’ятовування, записувати на гілках, що походять від центру. Можна також супроводжувати записи різними малюнками, вирізками із журналів, символами. У процесі створення ментальної карти може прийти несподіване вирішення питання.
• Шість капелюхів Едварда де Боно. Методика дозволяє впорядкувати творчий процес за допомогою уявного надягання одного з шести кольорових капелюхів. Так, у білої людина неупереджено аналізує цифри та факти, потім одягає чорну і в усьому шукає негатив. Після цього настає черга жовтого капелюха — пошуку позитивних сторін проблеми. Одягнувши зелену, людина генерує нові ідеї, а в червоній може дозволити собі емоційні реакції. Зрештою, у синій підбиваються підсумки.
• Морфологічний аналіз. Автор – Фріц Цвіккі. Пропонується розкласти об’єкт чи ідею на компоненти, вибрати з них кілька суттєвих характеристик, потім змінити їх та спробувати з’єднати знову. У результаті виходить щось нове. Наприклад, потрібно вигадати візитну картку для парфумерної компанії. Якщо змінити класичну прямокутну форму та вплив на органи чуття, може вийти трикутна візитка із запахом парфуму.
– Синектика. Основне джерело креативності, на думку Вільям Гордона, у пошуку аналогій. Необхідно вибрати об’єкт та намалювати таблицю для його аналогій. У перший стовпець записують усі прямі аналогії, у другому — непрямі (наприклад, заперечення ознак першого стовпця). Потім потрібно зіставити мету, об’єкт та непрямі аналогії. Скажімо, об’єкт – олівець, завдання – розширення асортименту. Пряма аналогія – об’ємний олівець, її заперечення – плоский олівець. Результатом буде, наприклад, олівець-закладка.
Запропоновані методики допомагають систематизувати творчий процес, виводячи його з низки неконтрольованих, інтуїтивних, майже містичних явищ у розряд зрозумілих алгоритмів дій.
Розвиток творчих здібностей допоможе:
• Краще дізнатися та зрозуміти себе;
• Знайти нові рішення для стандартних проблем;
• Подивитись світ по-новому;
• Підвищити власну ефективність
• і багато іншого.
Кожен має безмежний творчий потенціал!