Театр було організовано у 2008-2009 на базі 178 гімназії та 24 спеціалізованої школи м.Києва. Театром було поставлено спектаклі за творами А.П.”Чехова” – “Чайка, фрагменти”, “Пропозиція”, “Ведмідь”,”Трагик з неволі”,”Музичний монолог із Чайки” та творами А.С.Пушкіна – ”Стріли амура”,”Сон”, “Панянка-селянка”, “Жіночі образи в ліриці Пушкіна” та інші композиції.
За час занять у студії хлопці глибше познайомилися з літературними творами та персонажами, вони замислилися над психологією характерів та вчинків героїв, вони навчилися взаємодіяти один з одним, набули навичок акторської майстерності, перетворення, імпровізації.
Крім того хлопці розвинули мовленнєві навички, подолали страх публічних виступів та скутість, набули навичок спільної творчості, розвинули здатності співчувати та співпереживати.
І дуже важливо, театр, показуючи різні життєві ситуації, об’єднує в момент співпереживання найрізноманітніших людей і найкраще здійснює функцію групової психотерапії.
Родоначальником психологічного театру вважатимуться основоположника французького Просвітництва Д.Дідро. Він звернувся до теоретичної розробки нового театрального жанру – драми, що зблизив театр із життям. Дідро написав перші міщанські драми – п’єси Побічний син, або Випробування чесноти, Батько сімейства, Хороший він чи дурний? Хоча у п’єсах немає глибокої психологічної опрацювання, але традиційний віршований текст змінюється на прозовий, у ньому з’являється розмовна інтонація.
Наступний етап розвитку психологічного театру пов’язані з т.зв. веймарським класицизмом Гете та Шіллера; пізніше – з напрямом романтизму, головний конфлікт якого полягав у протиставленні нашого суспільства та особистості і непросто показ вчинків героїв, а й почуття. Актори романтичного театру наближаються до психологічної розробки своїх ролей.
И очень важно, театр, показывая различные жизненные ситуации, объединяет в момент со-переживания самых разных людей и наилучшим образом осуществляет функцию групповой психотерапии.